ПРО КУЛІНАРНИЙ ТА ГАСТРОНОМІЧНИЙ ТУРИЗМ

Гастрономічний туризм є сучасним різновидом туризму.  У світі він виділяється як один з найбільш популярних та нових видів. Сири Італії, багети Франції, пиво Чехії, оливки Греції привертають увагу більше ніж звзяті памятники і замки. Кожен турист хоче спробувати місцеві вишукування та традиційні страви і запамятати їх на довгий час, більше того - САМЕ ЗА ЦИМ він і їду у кулінарний тур.  Ми розглядаємо такий туризм як можливість формування інноваційної туристської привабливості на основі національної кухні і кулінарних традицій.
В сучасній туризмології немає єдиного визначення цього виду туризму. Зустрічаються кулінарний туризм, винно-гастрономічні тури, гурман-тури та гастрономічний туризм. 

У 2003 році Еріком Вульфом була заснована Міжнародна асоціація кулінарного туризму (The International Culinary Tourism Association), президентом якої він є на даний момент. У 2012 році термін кулінарний туризм був замінений на термін гастрономічний туризм за того, що дослідження, яке провела Міжнародна асоціація гастрономічного туризму, показало, що більшість американців, серед яких проводилося дослідження, вважали, що кулінарний туризм для еліти. Тому вирішено було замінити його на більш доступний для більшості жителів термін, який би зєднав продовольчі магазини, вуличних торговців, паби для місцевих жителів, винні заводи, єдині в своєму роді ресторани в одне поняття. Мета гастрономічних турів - насолодитися особливостями кухні тієї чи іншої країни. При цьому дана мета не зводиться до того, щоб спробувати якусь рідкісну, екзотичну страву або перепробувати незліченну кількість страв. Важливо насолодитися місцевою рецептурою, яка століттями вбирала в себе традиції і звичаї місцевих жителів, їх культуру приготування їжі.

В даний час можна виділити 12 категорій гастротуризму:
1. Кулінарні школи і майстер-класи.
2. Кулінарні розваги.
3. Кулінарні напрямки.
4. Кулінарні події.
5. Кулінарні медіа.
6. Кулінарні заготовки.

7. Гастрономічні магазини.
8. Гастрономічні тури від агентств.
9. Гастрономічні закладу.
10. Фермерські ринки.
11. Гастрономічні клуби.
12. Виробництво харчових продуктів.

Далі розглянемо не менш важливий елемент  а саме туриста, який вибирає саме ЦЕЙ ВИД ПОДОРОЖІ.  Гастрономічний турист  - це людина, яка часто харчується; набуває локальну їжу і напої місцевого виробництва і майже ніколи не вибирає заклади громадського харчування, які діють за системою франчайзингу. Наприклад, пропонуємо розділити туристів, які подорожують з гастрономічною метою, на 5 типів, причому тільки перші два можна віднести до цільової аудиторії даного виду туризму:
*  гастротурісти: експерти, гастрономічні критики;
*  фудіс: ентузіасти, зацікавлені в якісній їжі, місцевих виробників, сезонних продуктах;
*  зацікавлені покупці: сприймають їжу як доповнення до задоволень вчасно відпустки. Пробують місцеву їжу без особливого ентузіазму;
*  незаангажовані: не вважають їжу важливою складовою під час проведення відпустки. До місцевої їжі відносяться без негативу;
*  «Мляві споживачі»: не виявляють інтересу до нової їжі під час подорожей.

Кухні світу разом з асортиментом продуктів харчування стали більш доступними. Такий стрімкий розвиток зумовило збільшення інтересу до корінної і унікальною їжі, харчових продуктів і кулінарних наппрямків настільки, що все більше людей вибирають подорожі з метою спробувати місцеву кухню або страви «зоряного» місцевого шеф - кухаря. До всього вищесказаного, важливо враховувати, що сучасний турист вже давно знайомий з терміном «гастрономія». Гастрономічний туризм показав себе досить дохідною статтею державної економіки, і не випадково за його розвиток взялися навіть ті країни, про гастрономічною культурі яких обивателю раніше нічого не було відомо.

Умови для розвитку кулінарного туризму мають абсолютно всі країни і це унікальна відмінна риса даного виду туризму. Також гастрономічний туризм не носить характер сезонного відпочинку, для будь-якого часу року можна підібрати підходящий тур. Кулінарний туризм в тій чи іншій мірі є складовим елементом всіх турів. Але на відміну від інших видів туризму знайомство з національною кухнею стає головним мотивом, метою та елементом гастрономічної подорожі. Просування місцевих господарств та виробників продовольчих товарів - є невід'ємною частиною будь-якого гастрономічного туру. Покупцям гастрономічних турів потрібно заздалегідь визначитися з концепцією поїздки. Можна просто поїхати в країну, що славиться віковими кулінарними традиціями, і ознайомитися з її визначними пам'ятками - як їстівними, так і всіма іншими. А можна відвідати яскраві і апетитні гастрономічні фестивалі, які періодично проводяться в самих різних куточках планети. Наприклад, вересень - час Устричного фестивалю в Ірландії і Октоберфесту в Мюнхені, в липні традиційно проходить свято іспанської національної їжі Сан-Фермін і Бонтон - фестиваль тунця в Італії, а в листопаді завзяті гастрономічні туристи відправляються до Франції на Божоле Нуво - свято молодого вина або на фестиваль білих трюфелів в Сан-Миниато.

Гастрономічний туризм ділиться на два види: сільський (так звані, «зелений») і міський. Їх принципова відмінність полягає в тому, що, вирушаючи, в сільську місцевість турист прагне спробувати екологічно чистий продукт, без будь-яких добавок. Наприклад, «зелені» тури пропонують збір ягід в лісі, овочів і фруктів на фермах, полювання на трюфеля або прогулянку по дорогах виноробства. Міський гастрономічний тур може включати в себе відвідування кондитерської фабрики або маленького ковбасного цеху та ресторанчика при ньому, де випускається на фабриці або в цеху продукції готується делікатесне блюдо. Вагому роль у поширенні гастрономічного туризму відіграли засоби масової інформації, які демонструють подорожі і прив'язують їх до харчування. Існує цілодобовий телеканал - Фуд Нетворк, - який дуже тісно об'єднує їжу і подорожі, і навіть складно відразу визначити напрямок, якого дотримується даний телеканал: чи то гастрономічного, то чи туристичного.

В умовах все більшої конкуренції в сфері туризму і його маркетингу, кожен регіон знаходиться в пошуку унікальних продуктів, за допомогою яких можна було б диференціювати себе від інших. Сама по собі місцева кухня вже є тією платформою, яка містить необхідні ресурси, які можуть бути використані в якості маркетингового інструментарію для залучення клієнтів, просування міст, регіонів або навіть цілих країн.